ПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОСТІ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Ключові слова:
Міжкультурна іншомовна комунікативна компетентність, студенти-філологи, майбутні вчителі, опосередкована методична підготовка, навчально-професійні задачі.Анотація
Стаття присвячена дослідженню оптимальних шляхів успішності формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності (МІКК) майбутніх учителів на практичних заняттях з іноземної мови (ІМ) у мовному педагогічному закладі вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем. Визначення цих шляхів покликано сприяти підвищенню рівня підготовки професійно компетентнісного вчителя-філолога нової генерації відповідно до вимог реформування вітчизняної школи. Мета статті полягає у вирішенні двох взаємопов'язаних завдань: 1) аналіз передумов успішності формування професійно орієнтованої МІКК майбутніх учителів на практичних заняттях з ІМ за першим (бакалаврським) рівнем; 2) представлення на підставі цього аналізу концептуально обгрунтованої моделі формування зазначеної компетентності на практичних заняттях з ІМ з урахуванням ключових проблем міжкультурної іншомовної освіти в Україні і в загальноєвропейському освітньому просторі, який стрімко змінюється. З огляду на сутність цих аспектів цілепокладання мета формування професійно орієнтованої МІКК у студентів-філологів на практичних заняттях з ІМ є триєдиною за своєю суттю. Вона полягає у вирішенні трьох взаємопов'язаних завдань, а саме: 1) навчати загальновживаної ІМ з академічними цілями як засобу іншомовного спілкування на міжкультурному рівні з урахуванням загальноєвропейського досвіду у цьому напрямі; що має бути зафіксовано в освітніх програмах філологічного профілю, конкретизацією яких є навчальні (робочі) програми; 2) навчати ІМ і нової культури як предмета навчання інших; 3) навчати ІМ як мови своєї майбутньої спеціальності в її наступних провідних функціях: а) служити інструментом навчання цієї мови інших, тобто реалізувати функції автентичного дидактичного мовлення вчителя ІМ; б) володіти відповідною ІМ як засобом іншомовної професійної комунікації в сучасному полікультурному багатомовному професійному освітньому просторі. Реалізації цих завдань, починаючи з першого курсу, покликані сприяти: автентичність текстотеки і мови підручника, за яким здійснюється навчання ІМ, а також і організація практичних занять з використанням спеціально підготовлених педагогізованих вправ-проблем, або навчально-професійних задач, стимулом до виконання яких служать спеціально відібрані дидактико-методичні ситуації. Результативність авторської моделі організації опосередкованої професійно-методичної підготовки на практичних заняттях з ІМ підтверджується позитивними результатами дослідної роботи співавторів.Посилання
Бориско Н. Ф. Формирование профессионально ориентированной коммуникативной компетенции на практических занятиях по иностранному языку или СКОЛЬКО МЕТОДИК НУЖНО БУДУЩЕМУ УЧИТЕЛЮ? // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С. 3–11. 2. Гальскова Н. Д., Гез Н. И. Теория обучения иностранным языкам: Лингводидактика и методика: учеб. пособие для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб. Заведений. – 2 изд. испр. – М.: Издат. Центр «Академия», 2005. – 336 с. 3. Зєня Л. Я., Роман С. В., Коломінова О. О. Формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів з використанням навчально-професійних задач // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2017. – № 4. – С. 145–154. 4. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ін. / за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2013. – 590 с. 5. Ніколаєва С. Ю. Міжкультурна іншомовна освіта в Україні: ключові проблеми / С. Ю. Ніколаєва // Іноземні мови. – 2016. – № 2. – С. 3–9. 6. Педагогічна Конституція Європи // Іноземні мови. – 2016. – № 2. – С. 54–57. 7. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: Способ представления мира // Вопросы языкознания. – 1990. – № 6. – С. 110-122. 8. Роман С. В. Дидактичне мовлення як предмет лінгвометодичної підготовки вчителя іноземної мови початкової школи // Іноземні мови. –2009. – № 1. – С. 48–52. 9. Роман С. В. Принцип наступності у навчанні іноземної мови в сучасній школі і мовному виші // Проблеми освіти: Наук. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2013. – Випуск 74. – Ч. 2 – С. 226-232. 10. Роман С. В. Професійно орієнтована іншомовна комунікативна компетентність у майбутніх учителів іноземної мови як предмет формування в курсі практики усного та писемного мовлення // Іноземні мови. – 2012. – № 2 – С. 39–45. 11. Роман С. В., Зєня Л. Я. Теоретико-методичні засади укладання і вдосконалення навчальних програм філологічного профілю в контексті оновлення змісту вищої мовної освіти: навч. посіб. – Горлівка: вид.-во ГДПІІМ, 2011. – 64 с. 12. Роман С. В., Зєня Л. Я., Коломінова О. О. Теоретико-методичні засади укладання навчальних програм з підготовки вчителів іноземних мов для вищих педагогічних навчальних закладів України // Наукові студії – XXI (культура, освіта, антропоцентричні парадигми і сучасний світ) – Вип. 5 (Том 7) – К.: МІЛЕНІУМ, 2015. – С.107–128. 13. Скляренко Н. К. Принципи формування іншомовної комунікативної компетенції // Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу: Матеріали Всеукраїнської науковометодичної конф., 7 листопада 2007 р. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. – С. 16–18. 14. Щукин А. Н. Обучение иностранным языкам: Учебное пособие для преподавателей и студентов. – М.: Филоматис, 2004. – 446 с.
